√олодомор 1932-1933 р

 

"ћи голодн≥! ƒайте нам хл≥ба!"

ѕроблема голодомору 1932 - 1933 рок≥в в ”крањн≥ 73 роки посп≥ль живе в пам'¤т≥ украњнського народу ≥ хвилюЇ св≥тове сп≥втовариство. ¬она замовчувалас¤ в —–—– дес¤тил≥тт¤ми.

¬ ”крањн≥ стало можливим говорити про голодомор п≥сл¤ грудн¤ 1987 року. 26 листопада 1998 року п≥дписано ”каз ѕрезидента ”крањни "ѕро встановленн¤ ƒн¤ пам'¤т≥ жертв голодомору". ” 2000 роц≥ цей день отримав назву ƒень пам'¤т≥ жертв голодомору та пол≥тичних репрес≥й ≥ в≥дзначаЇтьс¤ кожну четверту суботу листопада. 4 листопада 2005 року з метою забезпеченн¤ належного вшануванн¤ жертв та постраждалих в≥д голодомор≥в, в≥дновленн¤ ≥сторичноњ справедливост≥, утвердженн¤ у сусп≥льств≥ нетерпимост≥ до будь-¤ких про¤в≥в насильства ѕрезидент ”крањни ¬.ј.ёщенко затвердив ”каз є 1544 "ѕро вшануванн¤ жертв ≥ постраждалих в≥д голодомор≥в в ”крањн≥", в ¤кому голодомори назван≥ геноцидом ”крањнського народу.

Ќин≥шнЇ покол≥нн¤ задаЇтьс¤ питанн¤м: "„и була альтернатива под≥¤м в ”крањн≥ початку 30-х рок≥в ≥ чи були жертви украњнського народу неминучими?"

Ќаприк≥нц≥ 20-х - початку 30-х рок≥в –ад¤нський —оюз високими темпами перетворював у житт¤ гранд≥озн≥ плани ≥ндустр≥ал≥зац≥њ своЇњ економ≥ки. ѕрот¤гом чотирьох рок≥в (перед 1932р.) чисельн≥сть м≥ського населенн¤ крањни виросла на 12,4 млн. чолов≥к, що вимагало зб≥льшенн¤ виробництва продукт≥в харчуванн¤, не кажучи вже про зростанн¤ потреб промисловост≥ у с≥льськогосподарськ≥й сировин≥ та експортних потреб у хл≥б≥, ¤ким оплачувалис¤ закуп≥вл≥ промислового обладнанн¤. ƒл¤ того, щоб зб≥льшити виробництво зерна, необх≥дно було матер≥ально зац≥кавити сел¤н. јле такий шл¤х не в≥дпов≥дав генеральн≥й л≥н≥њ пол≥тики б≥льшовик≥в на сел≥. Ќа практиц≥ майже весь товарний хл≥б, вироблений ¤к колгоспами, так ≥ одноос≥бниками, вилучавс¤ в рахунок хл≥бозагот≥вель.  оли п≥драхували, що ”крањна за п≥дсумками хл≥бозагот≥вельноњ кампан≥¤ 1931 року здала на 20 млн. пуд≥в хл≥ба менше, н≥ж було заплановано, —тал≥н ≥ ћолотов у с≥чн≥ 1932 року направили —.¬. ос≥ору, членам ѕол≥тбюро ÷   ѕ(б)” та членам ѕол≥тбюро ÷  ¬ ѕ(б) телеграму, в ¤к≥й р≥шуче вимагали безумовного виконанн¤ хл≥бозагот≥вель. ” телеграм≥ прозвучав недвозначний нат¤к: " то тут виноват: высший уровень коллективизации или низший уровень руководства делом заготовок?"

¬ умовах тотал≥тарних метод≥в кер≥вництва крањною плани хл≥бозагот≥вель встановлювалис¤, виход¤чи не з реальних можливостей ослабленого розкуркуленн¤м села ≥ нав≥ть не на п≥дстав≥ реального (ком≥рного) збору зб≥жж¤, а умовноњ (б≥олог≥чноњ) врожайност≥. јмериканський досл≥дник ћ.“аугер, анал≥зуючи об'Їктивн≥ причини зниженн¤ в —–—– у 1932 роц≥ валового збору зернових, прийшов до висновку, що зерна було з≥брано приблизно на 100 млн. центнер≥в менше, н≥ж значитьс¤ в оф≥ц≥йних даних. ÷е п≥дтверджуЇтьс¤ також ≥ матер≥алами оф≥ц≥йноњ статистики, зокрема, даними з статистичного зб≥рника "—ельское хоз¤йство ———–" за 1935 р≥к, де навод¤тьс¤ цифри заготовленого у 1932 роц≥ хл≥ба (187 млн. 760,6 тис. центнер≥в - 36,9 % валового збору зерна). ÷е значить, що обс¤г валового збору у 1932 роц≥ дор≥внюЇ трохи б≥льше 500 млн. центнер≥в, а не 698,7 млн., ¤к стверджував —тал≥н на XVII партз'њзд≥.

јле нав≥ть з≥браного у 1932 роц≥ хл≥ба було б вдосталь ≥ до масового голоду не д≥йшло,

¤кби хл≥бозагот≥вельна кампан≥¤ проводилась по-≥ншому.

Ќорми здач≥ хл≥ба держав≥ були встановлен≥ ще у кв≥тн≥ 1930 року, року першого врожаю в умовах колгоспноњ системи. Ќовим «аконом про ™диний с≥льськогосподарський податок на 1930/31 р≥к дл¤ ”крањни було визначено значно вищ≥, пор≥вн¤но з ≥ншими союзними республ≥ками, норми прибутковост≥ майже по вс≥х видах оподаткуванн¤. «а гектар зас≥¤ноњ земл≥ украњнськ≥ хл≥бороби повинн≥ були вносити 58 карбованц≥в, б≥лоруськ≥ - 55 крб., закавказьк≥ - 52 крб., рос≥йськ≥ - 46 крб. «а велику рогату худобу по ”крањн≥ повинн≥ були сплачувати 21 крб., Ѕ≥лорус≥њ - 17,5 крб., а по ≥нших республ≥ках - в≥д 13 до 15,5 крб. ¬ражаючим Ї те, що нав≥ть за таку екзотичну дл¤ ”крањни худобу, ¤к верблюди, було визначено податок у 26 крб., коли дл¤ —ередньоњ јз≥њ податок за них складав 13 - 15 крб.

якщо ”крањнська —––, отримала вищ≥ норми оподаткуванн¤, пор≥вн¤но з ≥ншими союзними республ≥ками, то ’арк≥вщина, ¤к столичний рег≥он, оподатковувалас¤ у межах ”крањни на ще б≥льш високому р≥вн≥. як св≥дчить ќбов'¤зкова постанова ’арк≥вського окрвиконкому в≥д 29 травн¤ 1930р. є 50 "ѕро пор¤док переведенн¤ по ’арк≥вськ≥й окруз≥ Їдиного с≥льського господарського податку на 1930 - 1931 р≥к", норми прибутковост≥, а з ними ≥ розм≥р податку, встановлювалис¤ таким чином, що найвищий розм≥р податку отримали найближч≥ до м. ’аркова райони - ’арк≥вський, ћереф'¤нський, Ћюботинський, ¬≥льшанський та земл≥ п≥д с≥льськогосподарськими уг≥дд¤ми, включен≥ до ’арк≥вськоњ м≥ськоњ зони (в≥д 80 до 88крб. та 110 крб. за га в≥дпов≥дно).

« матер≥ал≥в, що збер≥гаютьс¤ у колишньому  ремл≥вському арх≥в≥ ѕол≥тбюро ÷   ѕ–—, видно, що середн¤ врожайн≥сть за 5 рок≥в перед 1932 роком знизилась майже на 30%, по ”крањн≥ цей показник склав б≥льше 43% (у 1927 роц≥, до колектив≥зац≥њ - 11,2 ц/га, 1931 - 8,3 ц/га). ћ≥ж тим хл≥бозагот≥вл≥ росли з року в р≥к. ѕо ”крањн≥ њх прир≥ст у 1931/32 роц≥ пор≥вн¤но з 1929/30 роком склав 36,7%.

22 жовтн¤ 1932р. ѕол≥тбюро ÷  ¬ ѕ(б) ухвалило р≥шенн¤: "« метою п≥дсиленн¤ хл≥бозагот≥вель в≥др¤дити на 2 декади повноважн≥ ком≥с≥њ п≥д кер≥вництвом ¬.ћ.ћолотова на ”крањну, п≥д кер≥вництвом Ћ.ћ. агановича - до ѕ≥вн≥чно- авказького краю".

5 листопада 1932р. ћолотов ≥ секретар ÷   ѕ(б)” ’атаЇвич дали директиву обкомам, вимагаючи в≥д них нев≥дкладних ≥ р≥шучих заход≥в з виконанн¤ декрету в≥д 7 серпн¤ 1932р. (сумнозв≥сний закон 7/8, в ≥нш≥й ≥нтерпретац≥њ - закон про 5 колоск≥в) "з обов'¤зковим та швидким проведенн¤м репрес≥й та нещадноњ розправи ≥з злочинними елементами у правл≥нн¤х колгосп≥в".

18 листопада 1932р. ÷   ѕ(б)” п≥д тиском ћолотова ухвалюЇ постанову "ѕро заходи з посиленн¤ хл≥бозагот≥вель", ¤ка поклала початок вимиранню украњнського сел¤нства. ÷≥Їю постановою вводилос¤ таке нев≥доме жодн≥й систем≥ судочинства покаранн¤, ¤к занесенн¤ колгосп≥в, с≥л або ц≥лих район≥в на "чорну дошку". ј тому в постанов≥ надано роз'¤сненн¤ цього нечуваного терм≥ну:

а) негайне припиненн¤ п≥двозу товар≥в, повне припиненн¤ кооперативноњ та державноњ торг≥вл≥ на м≥сц≥ ≥ вивезенн¤ з в≥дпов≥дних кооперативних лавок ус≥х на¤вних товар≥в;

б) повна заборона колгоспноњ торг≥вл≥ ¤к дл¤ колгосп≥в, колгоспник≥в, так ≥ дл¤ одноос≥бник≥в;

в) припиненн¤ ус¤кого роду кредитуванн¤ та дострокове ст¤гненн¤ кредит≥в та ≥нших ф≥нансових зобов'¤зань;

г) перев≥рку та очищенн¤ колгосп≥в з вилученн¤м контрреволюц≥йних елемент≥в - орган≥затор≥в зриву хл≥бозагот≥вель."

ѕостанова приписувала припиненн¤ завезенн¤ ≥ продажу вс≥х, без вин¤тку, промтовар≥в до с≥л (≥ без занесенн¤ њх на "чорну дошку"), ¤к≥ незадов≥льно виконують хл≥бозагот≥вл≥.

ѕопри те, що ÷   ѕ(б)” волод≥в ≥нформац≥Їю про реальн≥ обс¤ги вирощеного хл≥ба, в≥н ц≥Їю постановою приписав загот≥вельним бригадам вилучати, у випадку повноњ в≥дсутност≥ зерна, ≥нш≥ види продовольства (картоплю, бур¤к, капусту, вс≥ без вин¤тку продукти тваринництва). ўодо одноос≥бник≥в дозвол¤лос¤ застосовувати натуральн≥ штрафи у вигл¤д≥ встановленн¤ додаткового завданн¤ з м'¤созагот≥вель у розм≥р≥ 15-м≥с¤чноњ норми здач≥ м'¤са. ќсновний план при цьому не зн≥мавс¤. «агот≥вл≥ з урожаю 1932 року в хл≥боробних районах тривали до с≥чн¤ 1933 року. ” "боржник≥в" були конф≥скован≥ вс≥ продукти тривалого збер≥ганн¤. «в≥дси масштаби голоду. «агинула п'¤та частина с≥льського населенн¤ ”крањни.

√олод, ¤к насл≥док стал≥нського методу колектив≥зац≥њ, панував у вс≥х рег≥онах —–—–, де держава конф≥скувала соб≥ весь хл≥б - основний продукт харчуванн¤. √олод забрав житт¤ тис¤ч сел¤н.

¬ ”крањн≥ та на  убан≥, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших хл≥боробних м≥сцевостей –ад¤нського —оюзу, в≥н набув масштаб≥в √ќЋќƒќћќ–”.  ом≥с≥њ з ћоскви на чол≥ з ћолотовим (в ”крањн≥) та  агановичем (на  убан≥) змусили м≥сцев≥ парт≥йн≥ орган≥зац≥њ вдатис¤ до жорстоких репресивних заход≥в, викачати з села ”—≤ продукти. —проби сел¤н уникнути неминучоњ смерт≥ шл¤хом втеч≥ були заблокован≥ розставленими повсюди так званими "заградотр¤дами" ≥з прац≥вник≥в √ѕ” та моб≥л≥зованих у м≥стах комсомольц≥в та комун≥ст≥в.

ћ≥ж тим, новий перший секретар ’арк≥вського обкому  ѕ(б)” ѕ.ѕ.ѕостишев, виступаючи 4 лютого 1933 року на об'Їднаному пленум≥ ’арк≥вського обкому та м≥ському  ѕ(б)”, констатував: "¬и знаЇте, що хл≥бозагот≥вельна кампан≥¤ поточного року проходила ≥ на жаль дос≥ ще проходить на ”крањн≥ край незадов≥льно. ƒержава не отримала т≥Їњ к≥лькост≥ хл≥ба, ¤коњ вона мала вс≥ п≥дстави оч≥кувати в≥д ”крањни, не кажучи вже про те, що у в≥дношенн≥ терм≥н≥в виконанн¤ хл≥бозагот≥вельного плану парт≥йн≥ орган≥зац≥њ ”крањни, в першу чергу парторган≥зац≥¤ ’арк≥вськоњ област≥, ≥дуть далеко не на першому м≥сц≥ в —оюз≥".

јнал≥зов≥ "помилок" ’арк≥вськоњ парторган≥зац≥њ у кер≥вництв≥ с≥льським господарством ≥ орган≥зац≥њ хл≥бозагот≥вель ѕостишев присв¤тив третину допов≥д≥. ≤ жодним словом не згадав, що прот¤гом к≥лькох м≥с¤ц≥в з початку хл≥бозагот≥вель страшною смертю вимерла майже третина с≥льського населенн¤ област≥. —аме за таке нагадуванн¤ поплативс¤ посадою попередник ѕостишева –.“ЇрЇхов, ¤кого —тал≥н назвав казкарем.

«а к≥льк≥стю померлих ’арк≥вщина утримувала сумне л≥дируюче м≥сце. Ћише за 3 м≥с¤ц≥ 1933 року в ’арк≥вськ≥й област≥, до складу ¤коњ на той час, кр≥м район≥в нин≥шньоњ ’арк≥вськоњ, входили також б≥льш≥сть —умськоњ, ѕолтавськоњ та де¤к≥ райони  ињвськоњ област≥, померло понад 600 тис. чолов≥к. Ќауковц≥ ’арк≥вського нац≥онального ун≥верситету ≥м. ¬.Ќ. араз≥на вивели коеф≥ц≥Їнт смертност≥ за 1929 - 1933 роки у рег≥онах, заселених украњнц¤ми. ” ’арков≥ в≥н перевищив 25%.

ѕро масштаби смертност≥ у селах област≥ та у м. ’арков≥ св≥дчить лист голови ’арк≥вського облвиконкому Ўелехеса до ÷   ѕ(б)” в≥д 30 травн¤ 1933 року. ¬ ньому, зокрема, вказуЇтьс¤, що за неповними даними район≥в, у зв'¤зку з тим, що смерть взагал≥ не реЇструЇтьс¤ органами «ј√—, Ї села, де за останн≥ 3 м≥с¤ц≥ померло 450 - 600 чолов≥к, по багатьох селах вид≥лен≥ спец≥альн≥ п≥дводи, ¤к≥ њзд¤ть по дворах ≥ збирають трупи. Ќа вулиц¤х ’аркова лише прот¤гом 27 - 28 травн¤ 1933 року п≥д≥брано 5447 чолов≥к та 147 труп≥в. ѕриплив жебракуючого та голодуючого елемента останн≥м часом все зб≥льшуЇтьс¤. “ак, безумовно буде ≥ надал≥.

”точнен≥ дан≥ людських втрат м≥г би дати всесоюзний перепис населенн¤ 1937 року. ќднак, його результати були знищен≥, а виконавц≥ репресован≥. –азом з тим, всесоюзний перепис населенн¤ 1939 року, проведений п≥д пильним оком влади, не зм≥г повн≥стю приховати катастроф≥чн≥ насл≥дки голодомору 1932 - 1933 рок≥в в ”крањн≥, що не були подолан≥ нав≥ть до к≥нц¤ 30 рок≥в. «а даними цього перепису, чисельн≥сть населенн¤ ”крањни складала 30960,2 тис. чолов≥к (проти 31901,4 тис. чолов≥к на початку 1933 року, тобто менше на 941 тис. чолов≥к), а чисельн≥сть украњнц≥в, ¤к≥ мешкали в 1939 р. на вс≥й територ≥њ —–—–, дор≥внювала за ним 28,1 млн., тод≥ ¤к у 1926 - 31,2 млн.

ѕро масштаби голодомору можна судити також за такими даними: населенн¤ —–—– з осен≥ 1932 до кв≥тн¤ 1933 рок≥в скоротилос¤ з 165,7 млн. чолов≥к до 158 млн. або на 7,7 млн., головним чином за рахунок с≥льського населенн¤. ÷ифра 158 млн. чолов≥к, надаЇтьс¤ Ѕ.÷.”рлан≥сом ≥з застереженн¤м ¤к "приблизна".

ƒинам≥ку смертей, а не фактичну њх к≥льк≥сть, по ’арк≥вськ≥й област≥ можна просл≥дкувати завд¤ки п≥драхункам, проведеним 2002 року на замовленн¤ орган≥зац≥йного ком≥тету з п≥дготовки та проведенн¤ в област≥ заход≥в у зв'¤зку з 70-ми роковинами голодомору в ”крањн≥ прац≥вниками районних в≥дд≥л≥в –ј√— ’арк≥вськоњ област≥ (у њњ сучасних межах) за книгами реЇстрац≥њ смертей. Ќеповнота цих даних обумовлюЇтьс¤ тим, що по-перше, велика к≥льк≥сть книг не збереглас¤, по-друге - не вс≥ смерт≥ реЇструвалис¤. —л≥д зазначити, що такий п≥драхунок проводивс¤ вдруге. (–езультати першого збер≥гаютьс¤ в документах науково-допом≥жного фонду ’арк≥вського ≥сторичного музею ≥ опубл≥кован≥ в книз≥ "„орн≥ жнива. √олод 1932 - 1933 рок≥в у ¬алк≥вському та  оломацькому районах ’арк≥вщини (документи, спогади, списки померлих)". ”пор. “.¬.ѕол≥щук. -  ињв - ’арк≥в - Ќью-…орк - ‘≥ладельф≥¤. - 1997). ѕовторн≥ п≥драхунки дали ≥нш≥ цифри, але тенденц≥¤ не зм≥нилась. «агальна к≥льк≥сть зареЇстрованих смертей у 1933 роц≥ на територ≥њ сучасноњ ’арк≥вщини складаЇ 120 750 (разом з м. ’арковом, де зареЇстровано 33 900 смертей). ѕор≥вн¤но з Ќ≈ѕ≥вським 1925 роком це б≥льше н≥ж у чотири рази, а з 1935 роком, останн≥м роком перед масовими пол≥тичними репрес≥¤ми - вшестеро.

—еред перших с≥л ’арк≥вщини, занесених на "чорну дошку", були с. Ћютеньки та  ам'¤н≥ ѕотоки. ¬≥дсутн≥сть њх на сучасн≥й карт≥ област≥ говорить сама за себе.

” грудн≥ 1932 року на допомогу ћолотову до ’аркова прибув  аганович, ¤кий на цей час усп≥шно завершив свою м≥с≥ю на ѕ≥вн≥чному  авказ≥. 29 грудн¤ 1932 року за його участ≥ ѕол≥тбюро ÷   ѕ(б)” прийн¤ло директиву обкомам ≥ крайкомам парт≥њ, у ¤к≥й колгоспам, що не виконують плану хл≥бозагот≥вель, приписувалось негайно, прот¤гом 5 - 6 дн≥в здати "все на¤вне зерно, у тому числ≥ й так зван≥ зас≥вн≥ фонди". Ѕудь-¤ка затримка розгл¤далась ¤к саботаж з боку районного кер≥вництва.

” пер≥од загот≥вельноњ кампан≥њ 1932 - 1933 року було зн¤то з посад 922 секретар≥в райком≥в, гол≥в районних контрольних ком≥с≥й, культосв≥тпрац≥вник≥в, 716 гол≥в райвиконком≥в, ≥нших кер≥вних прац≥вник≥в (25-30% загальноњ к≥лькост≥ цих кадр≥в). Ѕ≥льш≥сть з них була репресована.

ќдним з найб≥льш постраждалих в≥д голодомору район≥в ’арк≥вськоњ област≥ був ¬алк≥вський. як св≥дчить в≥дозва бюро ¬алк≥вського райпарткому та презид≥њ райвиконкому в≥д 21 грудн¤ 1932р. "ƒо вс≥х колгоспник≥в та труд¤щих одноос≥бник≥в та середн¤к≥в ¬алк≥вщини", ¬алк≥вський район на к≥нець 1932року був на гран≥ занесенн¤ на "чорну дошку". „ерез це до району було припинено завезенн¤ промислових товар≥в. ” зв'¤зку з цим у район≥ було об'¤влено штурмовий декадник завершенн¤ хл≥бозагот≥вель. ћоб≥л≥зовувавс¤ весь парт≥йний та комсомольський актив, найвитриман≥ш≥ члени профсп≥лок. Ѕуло розроблено детальний план декадника, що нагадував план в≥йськовоњ кампан≥њ. ƒл¤ проведенн¤ хл≥бозагот≥вель утворювалис¤ спец≥альн≥ бригади до 20 чолов≥к, на 50-70 двор≥в кожна. ƒо невеликого села √онт≥в яр ≥з села ќгульц≥ направл¤лась бригада з 20-ти ос≥б, до Ўл¤хового з Ћитвин≥вки - теж 20 ос≥б. ƒо великого села  оломак було направлено 4 бригади загальною чисельн≥стю 70 ос≥б. «авданн¤ бригад пол¤гало у конф≥скац≥њ продовольства в одноос≥бному сектор≥ (у колгосп≥в на той час уже все забрали). Ѕригади повинн≥ були з≥брати одноос≥бник≥в на збори ≥ прот¤гом 10 д≥б добитис¤ повного виконанн¤ плану хл≥бозагот≥вель. ƒл¤ кожноњ бригади встановлювалис¤ щоденн≥ завданн¤, вони повинн≥ були д≥¤ти на засадах соцзмаганн¤ та ударництва.

 онтроль за роботою бригад зд≥йснювали тр≥йки у склад≥: голова с≥льради, секретар парторган≥зац≥њ та уповноважений районного парт≥йного ком≥тету. Ќа кожному кутку необх≥дно було завести червон≥ та чорн≥ дошки дл¤ висв≥тленн¤ результат≥в роботи бригад, а останн≥м - вручати за п≥дсумками дн¤ червоний або рогожаний прапор. ¬насл≥док ц≥Їњ штурмовоњ декади к≥льк≥сть населенн¤ ¬алк≥вщини на початку 1934 року пор≥вн¤но з початком 1932 зменшилась майже по вс≥х селах, зокрема по с≥льрадах .

Ќе менш промовистим Ї документ по Ѕалакл≥йському району - "ƒирективний лист секретар¤ Ѕалакл≥йського райпарткому Ќауменка та голови райвиконкому ”русова до секретар≥в парторган≥зац≥й та гол≥в с≥льрад району". ÷¤ директива в≥дправлена п≥сл¤ надходженн¤ зведенн¤ начальника Ѕалакл≥йського райв≥дд≥лу м≥л≥ц≥њ —оловйова в≥д 11 травн¤ 1933 року щодо проведенн¤ кампан≥њ л≥кв≥дац≥њ безпритульност≥ д≥тей по райцентру ≥ в≥йськов≥й зон≥. ћ≥л≥ц≥Їю було затримано 300 д≥тей, в основному ≥з с≥л яковенкове (60 чолов≥к), Ѕорщ≥вка (50 чолов≥к), Ѕригадир≥вка (50 чолов≥к), √усар≥вка (40 чолов≥к).

ѕор¤д з конкретними заходами на припиненн¤ зростанн¤ безпритульност≥, у тому числ≥ орган≥зац≥њ продовольчоњ допомоги с≥м'¤м, гар¤чих сн≥данк≥в у школах ≥ т. ≥н., у директив≥, в дус≥ тогочасноњ риторики, зазначаЇтьс¤: "” низц≥ с≥л району недооц≥нюють пол≥тичну шкоду зростанн¤ безпритульност≥, що масов≥ в≥дходи д≥тей стали небезпечним джерелом поширенн¤ еп≥дем≥њ (сипний тиф), не пом≥чають за вс≥м цим провокац≥йних д≥й класового ворога" ≥ н≥ словом - про причину по¤ви такоњ к≥лькост≥ безпритульних д≥тей.

ѕро загрозливе зростанн¤ дит¤чоњ безпритульност≥ у ’арков≥ ≥ необх≥дност≥ додаткового в≥дкритт¤ дитбудинк≥в пов≥домл¤в голова ’арк≥вського облвиконкому Ўелехес у вже згадуваному лист≥ до ÷   ѕ(б)” в≥д 30 травн¤ 1933 року. «азначаючи, що лише за 5 м≥с¤ц≥в 1933 року контингент д≥тей у дитбудинках ’аркова та област≥ вир≥с на 14 185 д≥тей (б≥льше н≥ж вдв≥ч≥), пот≥к безпритульних д≥тей не припин¤Їтьс¤. Ћише за 1 день - 25 травн¤ на ’арк≥вському зал≥зничному вокзал≥ було п≥д≥брано 2 тис. д≥тей, а за н≥ч з 27 на 28 травн¤ по м. ’аркову - 700 д≥тей.

¬имирало, перетворювалос¤ на маргинал≥в майбутнЇ украњнського народу - його д≥ти.

”каз ѕрезидента ”крањни ¬.ј. ёщенка в≥д 4 листопада 2005 року встановлюЇ: "«д≥йсненн¤ конкретних, д≥Ївих заход≥в дл¤ вшануванн¤ пам'¤т≥ жертв та п≥дтримки ос≥б, ¤к≥ постраждали в≥д голодомор≥в в ”крањн≥, вихованн¤ поваги до ≥сторичного минулого, до людей, ¤к≥ пережили траг≥чн≥ стор≥нки в ≥стор≥њ ”крањнського народу, Ї пр≥оритетними завданн¤ми центральних та м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади". ћаЇ бути надана пол≥тико-правова оц≥нка голодомор≥в ”крањнського народу та визначено статус громад¤н, ¤к≥ постраждали в≥д голодомор≥в

.

 

 

 

 √ероњчна ≥ водночас траг≥чна ≥стор≥¤ украњнського народу.

ƒавн≥ джерела зберегли г≥рк≥ св≥дченн¤ про голодн≥ лихол≥тт¤ украњнського народу.

∆ахливою под≥Їю в ≥стор≥њ людськоњ цив≥л≥зац≥њ постаЇ голод 1931-1933 рок≥в.

√олод був спричинений насильницькою суц≥льною колектив≥зац≥Їю горезв≥сний хл≥бозагот≥вл¤ми, людиноненависницькою пол≥тикою розкуркуленн¤ в≥двертим масовим терором тотал≥тарного режиму проти  сел¤н ”крањн≥.

“ворц≥ голодомору, а це велика арм≥¤ парт≥йноњ й державноњ номенклатури, ¤ка була багатонац≥ональною за своњм складом, не обстоювавши ≥нтерес≥в ¤коњсь одн≥Їњ нац≥њ, а дбали насамперед про зм≥цненн¤ економ≥чних п≥двалин комун≥стичноњ ≥мпер≥њ.

ѕричиною голоду вважають його штучний характер, походженн¤, тобто св≥домо орган≥зований тод≥шн≥м пол≥тичним кер≥вництвом ≤снуЇ думка, що голод був наперед спланований задл¤ ф≥зичного винищенн¤ саме украњнських сел¤н.

√олод ставс¤ внасл≥док насильницького запровадженн¤ комун≥стичноњ доктрини у с≥льському господарств≥ ¤ку украњнськ≥ сел¤ни не сприйн¤ли, той що в≥д д≥да прад≥да займалис¤ хл≥боробством на власн≥й земл≥. ƒосл≥дники довод¤ть, що це був насл≥док безт¤мноњ пол≥тики добуванн¤ кошт≥в на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю, коли частка сел¤н просто не бралас¤ до уваги. ќчевидно голод в ”крањн≥ виник не в насл≥док стих≥йного лиха, а був орган≥зований штучне. ќсновною причиною голоду стала розвестка, ¤ку повторно запровадили в с≥чн≥ 1928 дол≥, оф≥ц≥йно њњ називали хл≥бозагот≥вельним планом. ’л≥бозагот≥вл≥ супроводжувалис¤ репрес≥¤ми, ф≥зичними та моральними знущанн¤ми над сел¤нами, ¤ким поступово стало бракувати все б≥льше хл≥ба. —ел¤ни чинили оп≥р, почали ховати хл≥б на "чорний день". ”р¤д вишукував нов≥ форми ≥ методи загот≥вель с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, щоб забезпечити шален≥ темпи "соц≥ал≥стичноњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ". ¬их≥д було знайдено. ћайже вс≥ кер≥вники парт≥йних установ д≥йшли думки, що саме масова колектив≥зац≥¤: спри¤тиме подоланню зерновоњ проблеми.

ћета масовоњ колектив≥зац≥њ це створенн¤ дек≥лькох дес¤тк≥в тис¤ч колгосп≥в зам≥сть 5 м≥льйон≥в розпорошених сел¤нських господарств, що спри¤ло б швидкому виконанню хл≥бозагот≥вель.  олектив≥зац≥¤ призвела до р≥зкого пад≥нн¤ продуктивност≥ с≥льського господарства. ”1930 роц≥ валовий зб≥р зерна в ”крањн≥ становив 23 м≥льйони тон, в 1931 роц≥ 18, в 1932 роп≥ 1.3. ÷ього ще ц≥лком вистачало, щоб прогодувати населенн¤ республ≥ки, однак союзний ур¤д продовжував встановлювати дл¤ ”крањн≥ непом≥рн≥ хл≥бозагот≥вельн≥ плани. ” 1931 роц≥ республ≥канське кер≥вництво звернулос¤ до ћоскви з проханн¤м знизити планов≥ цифри. —тал≥н погодивс¤ на незначне зменшенн¤ плану, але це не могло вр¤тувати ситуац≥ю. як насл≥док, вже наприк≥нц≥ 1931 дол≥ в ”крањн≥ почавс¤ голод.

√олод 1932 1933 рр. дл¤ украњнц≥в був тим же, чим нацистський геноцид дл¤ Їврењ або р≥занина 1915 р. дл¤ в≥рмен. ÷¤ трагед≥¤, масштаби ¤коњ просто неможливо усв≥домити, завдала нац≥њ непоправного удару, соц≥альн≥, психолог≥чн≥ ≥ демограф≥чн≥ насл≥дки ¤коњ дають знати про себе ≥ сьогодн≥. ¬она ж кинула чорну т≥нь на "перемоги" рад¤нськоњ системи ≥ методи њх дос¤гненн¤.

1. ѕеретворенн¤ на сел≥ в цей пер≥од були драматичними ≥ радикальними. “ут ''друга революц≥¤" супроводжувалас¤ такою жорсток≥стю й страх≥тт¤м, що њњ можна назвати не ≥накше, ¤к в≥йною режиму проти сел¤нства. ѕо сут≥, не буде переб≥льшенн¤м сказати, що колектив≥зац≥¤ з њњ спустошливими насл≥дками стала одною з найжахлив≥ших под≥й в украњнськ≥й ≥стор≥њ.

Ѕ≥льшовики завжди доводили, що рано чи п≥зно колективне с≥льське господарство маЇ зам≥нити др≥бн≥ сел¤нськ≥ господарства. ¬они усв≥домлювали, що переконати сел¤н погодитис¤ з таким погл¤дом буде процесом довгим ≥ нелегким, особливо п≥сл¤ тих поступок, що њх за непу отримали сел¤ни. –еакц≥¤ сел¤н на створенн¤ в 1920-х роках колгосп≥в та радгосп≥в була ћ≈Ћќ обнад≥йливою - до них вступило лише 3% ус≥х с≥льськогосподарських роб≥тник≥в —–—–. “ому, опрацьовуючи лише перший п'¤тир≥чний план, б≥льшовики розраховували, що в кращому раз≥ вони зможуть колектив≥зувати 20% сел¤нських двор≥в. «осередивши увагу на ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, рад¤нське кер≥вництво, очевидно, вир≥шило не брати на себе величезний т¤гар, пов'¤заний ≥з докор≥нним перетворенн¤м с≥льського господарства.

ѕроте незабаром стало ¤сно, що ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ вимагаЇ широкоњ колектив≥зац≥њ. —тал≥н д≥йшов до цього висновку, п≥д час кризи зерно загот≥вель 1927-1928 рр. –ад¤нськ≥ плани розвитку промисловост≥ спиралис¤ на те, що держава зможе дешево купувати зерно у сел¤н. ÷е дало б змогу ¤к забезпечувати хл≥бом зростаючу робочу силу у м≥стах, так ≥ продавати його за кордон, прибутки з чого йтимуть на ф≥нансуванн¤ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. јле сел¤ни вважали запропонован≥ державою ц≥ни надто низькими ≥ в≥дмовилис¤ продавати зб≥жж¤. “од≥ —тал≥н вир≥шуЇ, що дл¤ виконанн¤ п'¤тир≥чки над сел¤нством необх≥дно поставити, ¤к економ≥чний, так ≥ пол≥тичний контроль. ¬≥дтак в≥н наказуЇ розпочати "суц≥льну колектив≥зац≥ю".

"¬сеос¤жна колектив≥зац≥¤" замислювалас¤ дл¤ того, щоб забезпечити неекв≥валентний обм≥н м≥ж м≥стом ≥ селом, полегшувати викачуванн¤ сел¤нських ресурс≥в у державний бюджет. ¬ступаючи в колгосп, сел¤нин, так би мовити, делегував своњ права на розпор¤дженн¤ виробленою продукц≥Їю адм≥н≥стратору.

Ћозунг "суц≥льноњ колектив≥зац≥њ"" оф≥ц≥йно проголосив листопадовий (1929 р.) пленум ÷  ¬ ѕ(б). Ќа пленум≥ було окремо заслухано допов≥дь генерального секретар¤ ÷   ѕ(б)” —. ос≥ора "ѕро с≥льське господарство в ”крањн≥ про роботу на сел≥". ” постанов≥ на допов≥дь в≥дзначалос¤, що ”крањна маЇ розвинуту матер≥ально-техн≥чну базу дл¤ перетворень у с≥льському господарств≥. ÷   ѕ(б)” пропонувалос¤ посилити темпи колектив≥зац≥њ. ¬ ”крањн≥ колектив≥зац≥ю планувалос¤ зак≥нчити восени 1931 або навесн≥ 1932 р.

—тал≥н називав колектив≥зац≥ю "революц≥Їю зверху". —ел¤ни-власники не ви¤вл¤ли нав≥ть найменшоњ готовност≥ в≥дмовитис¤ в≥д своњх господарств ≥ робили це т≥льки п≥д загрозою њх неминучоњ л≥кв≥дац≥њ. “емпи колектив≥зац≥њ спускалис¤ зверху у вигл¤д≥ контрольних цифр. 24 лютого 1930 р. —. ос≥ор п≥дписав ≥нструктивний лист ÷   ѕ(б)” до м≥сцевих парторган≥зац≥й з наст≥йною вимогою: "—теп треба ц≥лком колектив≥зувати за час весн¤ноњ ѕќ—≤¬Ќќѓ компан≥њ, а всю ”крањну - до осен≥ «ќ року!" ќтже встановлен≥ ран≥ше строки скорочувалис¤ на р≥к-п≥втора.

—уц≥льна колектив≥зац≥¤ була задумана, ¤к комун≥зац≥¤. ќф≥ц≥йно в опубл≥кованих документах йшлос¤ про арт≥льну форму, але в р≥зних ≥нструкц≥¤х, ¤кими вони супроводжувалис¤, артель мала вигл¤д комуни.

ѕочинаючи з 1930 р., фактично заборон¤лас¤ в≥льна торг≥вл¤, ус¤ товарна продукц≥¤ колгосп≥в повинна була надходити у розпор¤дженн¤ держави. ќднак за умов в≥дсутност≥ ринку саме пон¤тт¤ "товарна продукц≥¤" стало не визначеним.

а) –озум≥ючи, що найзапекл≥ший оп≥р чинитимуть заможн≥ сел¤ни, —тал≥ замикав до "л≥кв≥дац≥њ куркульства, ¤к класу". ÷¤ класична тактика за принципом "под≥л¤й та володарюй" була розрахована на те, щоб ≥золювати, найзаможн≥ших хаз¤њв в≥д маси б≥дних сел¤н. ѕроте визначити, хто саме був куркуль було не просто. ¬важалос¤, що куркул≥ мають б≥льше засоб≥в виробництва, н≥ж середн¤ки ≥ використовують найману працю. ѕ≥драхували, що ¬ќЌ» склали близько 5% сел¤н.

ўо ж фактично означала "л≥кв≥дац≥¤ куркульства, ¤к класу"? “их, хто чинив най уперт≥ший оп≥р, розстр≥лювали або масово вивозили в табори примусовоњ прац≥ на ѕ≥вн≥ч чи до —иб≥ру. –ешту позбавл¤ли вс≥Їњ њхньоњ власност≥ (включаючи хату ≥ особист≥ реч≥), не приймали до колгосп≥в, лишаючи њх на призвол¤ще. –озкуркулюванн¤ с¤гнуло апогею взимку 1929/1930 рр. Ќайпоширен≥шою його формою стала депортац≥¤. —отн≥ тис¤ч сел¤н виган¤ли разом ≥з с≥м'¤ми з дом≥вок, садили у товарн≥ пот¤ги ≥ вивозили за тис¤ч≥ к≥ло метр≥в на ѕ≥вн≥ч, де њх скидали серед арктичноњ пустел≥, нер≥дко без њж≥ та притулку.

« понад м≥льйона украњнських сел¤н, експропр≥йованих рад¤нським режимом на початку 1930-х рок≥в, близько 850 тис. депортували на ѕ≥вн≥ч, де багато з них, особливо д≥тей, загинуло. ƒе¤к≥ депортован≥, зокрема молодь, вт≥кали ≥з засланн¤. –азом з тим, кому пощастило уникнути депортац≥њ, вони нишком приЇднувалис¤ до м≥ськоњ робочоњ сили (приймати на заводи куркул≥в заборон¤лос¤). “ак перестала ≥снувати велика частина найб≥льш працездатних ≥ продуктивних господар≥в на ”крањн≥. як зауважив один рад¤нський письменник, "н≥хто з них н≥ в чому не був винний, але вони належали до класу, ўќ був винен в усьому".

ўоб реал≥зувати своњ нам≥ри, режим потребував допомоги, та дл¤ цього на сел≥ в≥дчутно бракувало комун≥ст≥в. —початку ур¤д поклав над≥њ на в≥дновлен≥ ком≥тети незаможних сел¤н, гадаючи, що њм немаЇ чого втрачати в≥д розкуркулюванн¤ та колектив≥зац≥њ. јле незабаром стало ¤сно, що дл¤ сел¤н б≥дн≥сть ще не означала готовност≥ брати участь у знищенн≥ своњх заможн≥ших сус≥д≥в. “ому ур¤д дл¤ проведенн¤ своЇњ пол≥тики вир¤див на село тис¤ч≥ м≥ських роб≥тник≥в, нер≥дко рос≥йських та Їврейських комун≥ст≥в та комсомольц≥в.

¬осени 1929 р. в украњнськ≥ села було направлено 15 тис. роб≥тник≥в, у с≥чн≥ 1930 р. - близько 47 тис. ¬одночас дл¤ проведенн¤ компан≥њ розкуркуленн¤ та кер≥вництва щойно утвореними колгоспами на ”крањну прибули так зван≥ 25-тис¤чники. ÷≥ чуж≥ люди забезпечували проведенн¤ пол≥тики ур¤ду з ≥ще б≥льшою жорсток≥стю.

б) √ромл¤чи куркул≥в, —тал≥ пов≥в наступ проти сел¤нства взагал≥. ѕарт≥йн≥ актив≥сти отримали вказ≥вку негайно почати суц≥льну колектив≥зац≥ю. Ќакази —тал≥на, нер≥дко туманн≥ щодо того, ¤к саме зд≥йснювати ц≥ масов≥ перетворенн¤, зате були ц≥лком зрозум≥лими в одному: њх належало проводити швидко, незважаючи н≥ на ¤к≥ протести, труднощ≥ й кошти. як правило, це в≥дбувалос¤ так: на село нал≥тали парт≥йн≥ роб≥тники, скликали збори, на ¤ких погрозами к≥лькох сел¤н змушували створити колгосп. ¬≥д ус≥х мешканц≥в села вимагали передати колгоспу свою землю й худобу.

÷≥ заходи викликали на сел≥ бурю гн≥ву. —ел¤ни нер≥дко били, а то й вбивали чиновник≥в. ќсобливо поширилис¤ "бабськ≥ бунти" - повстанн¤ ж≥нок, ¤к≥ вимагали поверненн¤ в≥д≥браноњ власност≥. ” випадках великих повстань озброЇних сел¤н ур¤д посилав на њх придушенн¤ регул¤рн≥ в≥йська та п≥дрозд≥ли ќƒѕ”. Ќайпоширен≥ша форма протесту зводилас¤ до того, що сел¤ни стали р≥зати домашню худобу, не бажаючи в≥ддавати њњ власт¤м. ÷е ¤вище набрало приголомшуючих масштаб≥в: м≥ж 1928 ≥ 1932 рр. ”крањна втратила близько половини погол≥в'¤ худоби. Ѕагато сел¤н ут≥кали з колгосп≥в ≥ шукали прац≥ в м≥стах. Ќа велике розчаруванн¤ рад¤нських чиновник≥в, б≥дн¤ки та середн¤ки, що пол≥пшили своЇ становище за непу, часто були н айзапекл≥шими њхн≥ми супротивниками.

Ќа п≥дсиленн¤ чиновник≥в режим посилав представник≥в ќƒЌ”, що проводили арешти найб≥льш зат¤тих опонент≥в ≥ депортували њх до —иб≥ру. ƒо березн¤ 1930 р. близько 3,2 млн. сел¤нських господарств ”крањни в≥дступили перед загарбниками своњ с≥л ≥ понуро вступали до колгосп≥в, чекаючи дальшоњ дол≥. Ќе можна сказати, що страшн≥ спустошенн¤ с≥льськоњ економ≥ки не с турбувало —тал≥на. Ќеспод≥вано 3 березн¤ 1930 р. в≥н опубл≥кував статтю "«апамороченн¤ з усп≥х≥в". —тал≥н проголошував в н≥й: "поворот до соц≥ал≥зму на сел≥ можна вважати забезпеченим". ¬≥н давав парт≥йним актив≥стам зрозум≥ти, по сл≥д на де¤кий час послабити темпи колектив≥зац≥њ.

—прийн¤вши за¤ву —тал≥на, ¤к в≥дступ в≥д пол≥тики колектив≥зац≥њ, сел¤ни зреагували в≥дпов≥дним чином ≥ почали ц≥лими натовпами виходити з колгосп≥в. «а три м≥с¤ц≥ майже вс¤ колектив≥зована частина сел¤н в ”крањн≥ повернулась до ≥ндив≥дуального господарюванн¤.

в)¬≥дступ —тал≥на дав змогу стаб≥л≥зувати становище на сел≥. ќднак незабаром стало ¤сно, що це був лиш тимчасовий маневр ≥ що режим мав нам≥р продовжувати насильницьку колектив≥зац≥ю, але застосовуючи ≥ншу тактику. Ќовий п≥дх≥д пол¤гав у тому, щоб економ≥чно унеможливити ≥ндив≥дуальне господарюванн¤. —ел¤нам, що виходили з колгосп≥в, часто не в≥ддавали њхн≥й реманент ≥ ту худобу, що вц≥л≥ла. ¬они отримували вбог≥ над≥ли, ¤к≥ т¤жко п≥ддавалис¤ обробц≥, в той час, ¤к за колгоспниками збер≥гали найкращ≥ земл≥. ќподаткуванн¤ ≥ндив≥дуальних господарств зб≥льшили у два-три рази, а колгоспник≥в зв≥льн¤ли в≥д податк≥в. ƒо того ж ≥ дал≥ ≥снувала загроза, що найб≥льш упертих ≥ непок≥рних могли оголосити куркул¤ми й вивезти. ¬насл≥док усього цього багатьом сел¤нам не лишалос¤ н≥чого ≥ншого, ¤к вступити до колгосп≥в. ƒо 1940 р. майже вс≥ сел¤ни ”крањни перебували у колгоспах, ¤ких нал≥чувалос¤ 28 тис.

’оч теоретично колгоспи належали сел¤нам, вони були зобов'¤зан≥ поставл¤ти держав≥ визначену к≥льк≥сть продукт≥в ≥ п≥дл¤гали державним чиновникам. Ћише п≥сл¤ того, ¤к колгосп виконаЇ повинн≥сть перед державою, його членам дозвол¤лос¤ розпод≥л¤ти решту продукт≥в м≥ж собою. ≤ншим засобом примусу сел¤н служила державна монопол≥¤ на трактори та ≥ншу с≥льськогосподарську техн≥ку. ¬ласне, вс¤ ц¤ система будувалас¤ таким чином, щоб дати режимов≥ не лише економ≥чну, а й пол≥тичну владу над с≥льським гогподарством ≥ тими, хто працював у ньому.

¬еликий знавець насильницьких метод≥в, —тал≥н був навдивовижу безпорадним, коли йшлос¤ про обробку земл≥. „асто парт≥йн≥ актив≥сти, що очолювали колгоспи, наказували с≥¤ти не прийн¤т≥ дл¤ даноњ м≥сцевост≥ культури. „ерез в≥дсутн≥сть в≥дпов≥дних транспортних засоб≥в велика частина зб≥жж¤ псувалас¤. ўе в≥дчутн≥шою була нестача т¤глових тварин, багато ¤ких зар≥зали ран≥ше. ” зв'¤зку з тим, що виробництво трактор≥в дуже в≥дставало в≥д плану, майже третина врожаю 1931 р. була витрачена п≥д час жнив. ƒо 1932 р. площа пос≥в≥в в ”крањн≥ зменшилас¤ на одну п'¤ту. ”с≥ ц≥ чинники призводили до невпинного пог≥ршенн¤ становища. јле вир≥шальним ≥з них була безжальна стал≥нська пол≥тика зерно загот≥вель. Ќагально потребуючи зерна дл¤ ф≥нансуванн¤ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, режим продовжував, незважаючи на скрутн≥ умови, нав'¤зувати сел¤нам велик≥ плани загот≥вель.

ўоб забезпечити зб≥р необх≥дного зерна, —тал≥н вир¤див своњ перших заступник≥в ¬.ћолотова ≥ Ћ. агановича дл¤ нагл¤ду за зернозагот≥влею на ”крањн≥. «нову дл¤ конф≥скац≥њ зб≥жж¤ моб≥л≥зували парт≥йних актив≥ст≥в. ќчевидно, багатьом ≥з них забракло духу на таку справу, оск≥льки в цей час було зв≥льнено близько третини прац≥вник≥в, ¤к≥ перебували на в≥дпов≥дальних посадах у колгоспах. ≈кспропр≥ювали нав≥ть нас≥нне зерно, необх≥дне дл¤ с≥вби наступного року.

—аме жахливе в голодомор≥ 1932-1933 рр. те, що його можна було уникнути. —ам —тал≥н за¤вл¤в: "Ќ≥хто не може заперечувати, що загальн≥й урожай зерна 1932 р. перевищуЇ 1931". як в≥дм≥чають –оберт  онквест ≥ Ѕогдан  равченко, урожай 1932 р. всього лише на 12 % був менше середн≥х показник≥в 1926 ≥ 1930 рр. ≤накше кажучи, продукт≥в вистачало. ќднак держава систематично вилучала велику њх частину дл¤ власних потреб. Ќезважаючи на проханн¤ ≥ попередженн¤ украњнських комун≥ст≥в, —тал≥н п≥дн¤в завданн¤ по хл≥бозагот≥вл¤м в ”крањн≥ на 44 %. …ого р≥шенн¤ ≥ та жорсток≥сть, з ¤кою воно виконувалос¤, прирекли м≥льйони людей на смерть в≥д штучно створеного голоду.

ћолот≥в на пол≥тбюро ÷   ѕ(б)” 30 жовтн¤ 1932 р. ≥нформував, що зобов'¤занн¤ ”крањни меншають на 70 млн. пуд≥в ≥ встановлюЇтьс¤ остаточний хл≥бозаготовчий план в об'Їм≥ 282 млн. пуд≥в, в тому числ≥ по сел¤нському сектору 261 млн. ≤ншими словами, у сел¤н потр≥бно було вилучити ст≥льки ж, ск≥льки вже було заготовлено з червн¤ по жовтень. «рив загот≥вель по¤снювавс¤ в≥дсутн≥стю не хл≥ба, а боротьби за хл≥б. ≤ д≥йсно, боротьби не було. ѕарт≥йн≥, рад¤нськ≥ ≥ господарськ≥ прац≥вники, ¤ких майже в повному склад≥ кинули на хл≥бозагот≥влю, бачили власними очима траг≥зм ситуац≥њ. Ѕагато хто з них не м≥г залишатис¤ лише гвинтиками бездушноњ державноњ машини. —тал≥н на с≥чневому (1933 р.) об'Їднаному пленум≥ ÷  ≥ ÷   ¬ ѕ(б) пр¤мо звинуватив м≥сцев≥ кадри в саботаж≥: "Ќаш≥ с≥льськ≥ комун≥сти, принаймн≥ б≥льш≥сть з них... почали бо¤тис¤ того, що сел¤ни не здогадаютьс¤ притримати хл≥б дл¤ вивозу його пот≥м на ринок по л≥н≥њ колгоспноњ торг≥вл≥ ≥, чого доброго, в≥зьмуть так ≥ здадуть весь св≥й хл≥б на елеватори".

Ќаочним св≥дченн¤м повноњ байдужост≥ режиму до людських житт≥в, що принос¤тьс¤ в жертву його пол≥тиц≥, стала сер≥¤ заход≥в, зд≥йснених в 1932 р. ” серпн≥ парт≥йн≥ актив≥сти д≥стали право конф≥сковувати зерно в особистих сел¤нських господарствах; тод≥ ж був ухвалений закон "про три колоски, що передбачав смертну страту за крад≥жку "соц≥ал≥стичноњ власност≥". Ѕудь-¤кий дорослий ≥ нав≥ть дитина, сп≥йман≥ хоч би з жменею зерна б≥л¤ державноњ комори або колгоспного пол¤, могли бути страчен≥. ѕри пом'¤кшувальних обставинах под≥бн≥ "злочини проти держави" каралис¤ дес¤тьма роками табор≥в. ўоб перешкодити в≥дходу сел¤н з колгосп≥в в пошуках продукт≥в, вводилас¤ паспортна система. ” листопад≥ ћосква ухвалила закон, по ¤кому колгосп не м≥г видавати сел¤нам зерно, поки не був виконаний план здач≥ хл≥ба держав≥.

(1 с≥чн¤ 1933 р.)

«апропонувати ÷   ѕ(б)” ≥ —Ќ  ”——– широко опов≥стити через с≥льраду колгоспи, колгоспник≥в ≥ труд¤щих одноос≥бник≥в, що:

а)т≥ з них, ¤к≥ добров≥льно здають держав≥ ран≥ше розкрадений ≥ прихований хл≥б, не будуть зазнавати репрес≥й;

б)в≥дносно колгоспник≥в, колгосп≥в ≥ одноос≥бник≥в, що наполегливо продовжують вкривати розкраденн¤ ≥ прихований в≥д обл≥ку хл≥б, будуть застосовуватис¤ найсувор≥ш≥ заходи ст¤гненн¤, передбачен≥ постановою ÷»  ≥ —Ќ  —–—– в≥д 7 серпн¤ 1932 р. (про охорону майна державних п≥дприЇмств, колгосп≥в ≥ кооперац≥њ ≥ зм≥цненн¤ сусп≥льноњ соц≥ал≥стичноњ власност≥).

—екретар ÷  ¬ ѕ(б) ≤. —тал≥н

2.√олод 1932-1933 р. став дл¤ украњнц≥в тим, чим був голок ост дл¤ Їврењв ≥ р≥занина 1915 р. дл¤ в≥рмен≥в. як трагед≥¤, масштаби ¤коњ неможливо збагнути, голод травмував нац≥ю, залишивши на њњ т≥л≥ глибок≥ соц≥альн≥, психолог≥чн≥ та демограф≥чн≥ шрами, ¤к≥ вона носить до сьогодн≥.  инув в≥н ≥ чорну т≥лнь на методи й дос¤гненн¤ рад¤нськоњ системи. Ќайважлив≥шим у трагед≥њ голоду Ї те, що багато чого можна було уникнути. ≤накше кажучи, харч≥в не бракувало. ѕроте держава систематично конф≥сковувала б≥льшу њх частину дл¤ власного вжитку. ≤гноруючи заклики й попередженн¤ украњнських комун≥ст≥в, —тал≥н п≥дн¤в план загот≥вл≥ зерна у 32 р. на 44%. ÷е р≥шенн¤ й та жорсток≥сть, ≥з ¤кою режим виконував його накази, прирекли м≥льйони людей на смерть в≥д голоду, ¤кий можна назвати не ≥накше, ¤к штучний.

ѕро байдуж≥сть режиму до людських страждань, ц≥ною ¤ких зд≥йснювалас¤ його пол≥тики, св≥дчив р¤д заход≥в, проведених у 1932 р. ¬ серпн≥ парт≥йн≥ актив≥сти отримували право конф≥скац≥њ зерна у колгоспах, того ж м≥с¤ц¤ в д≥ю було введено ганебний закон, що передбачав смертну кару за розкраданн¤ "соц≥ал≥стичноњ власност≥". «а пом'¤шкуючих обставин так≥ "антидержавн≥ злочини" каралис¤ 10 роками виснажливоњ прац≥. ƒл¤ того, щоб не дати сел¤нам кидати колгоспи у пошуках њж≥, була впровадженн¤ система внутр≥шн≥х паспорт≥в. ” листопад≥ ћосква видала закон, що заборон¤в давати сел¤нам колгоспне зерно, доки не буде виконано план державних загот≥вель. ѕарт≥йн≥ актив≥сти у пошуках зерна нишпорили в кожн≥й хат≥, зривали п≥длоги, залазили в колод¤з≥. Ќав≥ть тим, хто вже пухнув з голоду не дозвол¤ли залишати соб≥ зерно.

√олод, ¤кий поширювавс¤ прот¤гом 1932 р. набув найстрашн≥шоњ сили на початку 1933 р. ѕ≥драховано, що на початку року середн¤ с≥м'¤ з п'¤ти чолов≥ка мела близько 80 кг зерна, щоб про≥снувати до наступного врожаю. ≤накше кажучи кожен њњ член мав близько 1,7 кг на м≥с¤ць. «алишившись без хл≥ба сел¤ни њли кот≥в, собак, щур≥в, кору, лист¤, нав≥ть пили накип з добре забезпечених кухонь член≥в парт≥њ. ћали м≥сце численн≥ випадки кан≥бал≥зму. «а словами одного автора, "першими вмирали чолов≥ки. ѕот≥м д≥ти. ¬ останню чергу помирали ж≥нки. јле перш н≥ж померти, люди часто божевол≥ли, втрачали своЇ людське Їство". ѕарт≥йн≥ актив≥сти продовжували конф≥сковувати зб≥жж¤, незважаючи на те, що з голоду вимирали ц≥л≥ села.

—тал≥н та його пом≥чники, звичайно, дивилис¤ на все ≥накше. ќдин ≥з соратник≥в —тал≥на, що керував компан≥ю зерно загот≥вель, ≥з горд≥стю за¤вл¤в: "ћ≥ж сел¤нами ≥ нашою владою точитьс¤ жорстока боротьба. ÷е боротьба на смерть. ÷ей р≥к став випробуванн¤м нашоњ сили ≥ њхньоњ витривалост≥. √олод дов≥в њм, хто тут господар. ¬≥н коштував м≥льйони житт≥в, але колгоспна система ≥снуватиме завжди".

ќстаточно визначити к≥льк≥сть померлих п≥д час голодомору важко. «а п≥драхунками, що спираютьс¤ на методи демограф≥чноњ екстрапол¤ц≥њ, число його жертв на ”крањн≥ коливаЇтьс¤ в межах 3-6 млн. чолов≥к.

—мерть в≥д голоду почалас¤ вже в перший м≥с¤ць д≥¤льност≥ молотовськоњ ком≥с≥њ. « березн¤ 1933 р. вона стала масовою. ѕрагнучи вр¤тувати в≥д голодноњ смерт≥ хоч д≥тей, сел¤ни везли њх у м≥ста ≥ залишали в установах, л≥карн¤х, на вулиц≥. ѕроте —тал≥н в ц≥ траг≥чн≥ м≥с¤ц≥ небаченого в ≥стор≥њ голодомору спром≥гс¤ визнати публ≥чно т≥льки "харчов≥ труднощ≥ в р¤д≥ колгосп≥в".

” промов≥ на орган≥зованому партапаратом ¬сесоюзному з'њзд≥ колгоспник≥в-ударник≥в 19 лютого 1933 р. в≥н цин≥чно, заспок≥йливо за¤вив: "¬ ус¤кому раз≥ пор≥вн¤но з тими труднощами, що њх пережили роб≥тники рок≥в 10-13 тому, ваш≥ нин≥шн≥ труднощ≥, товариш≥ колгоспники, здаютьс¤ дит¤чою ≥грашкою".

≤сторики вважають, що дл¤ —тал≥на голод був засобом послабленн¤ украњнського нац≥онал≥зму. —тал≥н казав, що "сел¤нське питанн¤ було основою нац≥онального питанн¤... ѕо сут≥, нац≥ональне питанн¤ Ї сел¤нським питанн¤м". —пец≥альне завданн¤ колектив≥зац≥њ на ”крањн≥ пол¤гаЇ в тому, щоб знищити соц≥альну базу украњнського нац≥онал≥зму. “ому можна д≥йти висновку, що у кращому випадку —тал≥н вважав смерть м≥льйон≥в людей необх≥дною ц≥ною ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. ¬ г≥ршому ж в≥н св≥домо дозвол¤в голодов≥ зм≥тати вс¤кий оп≥р у ц≥й особливо неспок≥йн≥й частин≥ його ≥мпер≥њ.

¬артим уваги аспектом голоду Ї намаганн¤ викреслити його з сусп≥льноњ св≥домост≥. ¬лада довго заборон¤ла в≥дкрито говорити про голод в —–—–.

Ќадзвичайна ком≥с≥¤ перевела ”крањну на блокадне положенн¤. ” поњздах ≥ на станц≥¤х бригади прац≥вник≥в √ѕ” перев≥р¤ли багаж пасажир≥в ≥ конф≥сковували продовольство, ¤ке сел¤ни придбали за велик≥ грош≥ або обм≥н¤ли на ц≥нн≥ реч≥ в сус≥дн≥х з ”крањною м≥сцевост¤х, щоб привезти голодуючим с≥м'¤м. ƒе¤к≥ села заносилис¤ на "чорну дошку". ” цих селах сел¤ни позбавл¤лис¤ права на вињзд, ≥ ¤кщо в сел≥ не було запас≥в продовольства, населенн¤ вимирало. «окрема, на ƒн≥пропетровщин≥ велике село √аврил≥вка ћежевського району вимерло повн≥стю, село ¬ербки ѕавлоградського району наполовину. ѕ≥д загальним кер≥вництвом надзвичайноњ хл≥бозагот≥вельноњ ком≥с≥њ ћолотова загони парт≥йних актив≥ст≥в в пошуках хл≥ба обшарювали кожний будинок, зламували п≥длоги, зал≥зали в колод¤з≥. Ќав≥ть тим, хто вже пухнув в≥д голоду, не дозвол¤лос¤ залишати соб≥ зерна. ћарфа ≤ван≥вна «атулив≥тер з села “овмач Ўпол¤нського району на „еркащин≥ згадувала: "...’одила така ком≥с≥¤ "макогонщики", ≥ все в людей забирали-грабували. Ќав≥ть зерно з динь, кавун≥в ≥ гарбуз≥в у вузликах забирали. ÷е була страшна весна 1933-го.

Ћюди паслис¤ на трав≥, ¤к худоба, њли лист¤ з липи, ≥ очерет жали на ставках та варили "капусту", ≥ так р¤тувалис¤.. јле кожний трет≥й падав умирав з голоду" Ћюди, що не вигл¤дало голодними, п≥дозрювалис¤ в прихованн≥ продукт≥в. «вертаючись до под≥й того часу, один з парт≥йних актив≥ст≥в так змальовував мотиви своњх д≥й: "ћи в≥рили в мудр≥сть —тал≥на ¤к кер≥вника... ћи були обдурен≥, але ми хот≥ли бути обдуреними. ћи так беззав≥тно в≥рили в комун≥зм, що були готов≥ на будь-¤кий злочин, ¤кщо його хоч трохи прикрашали комун≥стичною фразеолог≥Їю".

–озповсюджуючись прот¤гом всього 1932 року, голод дос¤г п≥ка на початку 1933-го. ѕ≥драхунки показують, що на початку зими на середню сел¤нську с≥м'ю в п'¤ть чолов≥к доводилос¤ б≥л¤ 80 кг зерна до наступного урожаю. ≤ншими словами, кожний член с≥м'њ отримував дл¤ виживанн¤ 1,7 кг зерна в м≥с¤ць. «алишившись без хл≥ба, сел¤ни поњдали домашн≥х тварин, пацюк≥в, ¤лини кору ≥ лист¤ дерев, харчувалис¤ покидьками кухонь налальства, що добре забезпечен≥. ћали м≥сце численн≥ випадки кан≥бал≥зму. як пише один рад¤нський автор: Ђ—початку вмирали чолов≥ки ѕот≥м д≥ти. ќстанн≥ми вмирали ж≥нки. ќднак ще перед смертю багато хто божевол≥в, втрачав людський вигл¤дї. Ќезважаючи на те, що вимирали вже ц≥л≥ села, парт≥йн≥ актив≥сти продовжували в≥дбирати зерно. ќдин з них, ¬≥ктор  равченко, п≥зн≥ше писав: ЂЌа пол≥ битви люди вбирають швидко, њх п≥дтримують товариш≥ ≥ почутт¤ обов'¤зку. “ут ¤ побачив людей, вмираючих в самотност≥, поступово, вмираючих жахливо, безц≥льно, без над≥њ, що њх жертва оправданна. ¬они попали в капкан ≥ залишилис¤ там вмирати в≥д голоду, кожний в себе в будинку, за пол≥тичним р≥шенн¤м, прийн¤тим десь в далек≥й столиц≥ за столами нарад ≥ банкет≥в, Ќе було нав≥ть ут≥хи неминучост≥, щоб полегшити цей жах...

« 1 листопада 1932 р. по 1 лютого 1933 р. молотовска¤ ком≥с≥¤ додатково Ђзаготовилаї в ”крањн≥ всього 104,6 млн. пуд≥в зерна. «агальна к≥льк≥сть хл≥ба, вилученого державою з урожаю 1932 р., становила 260,7 млн. пуд≥в. “аким чином. ћолот≥в справивс¤ з виконанн¤м хл≥бозаготовительного плану, хоч вив≥з з республ≥ки майже вс≥ гот≥вков≥ запаси. Ќа початку 1933 р. практично н≥де в ”крањн≥ хл≥бних запас≥в не залишилос¤, а треба було ще дожити до нового урожаю. «имова хл≥бозагот≥вл¤ фактично в≥дривала останн≥й шматок хл≥ба у тих, що голодують.

” арх≥вах не ви¤влено документац≥њ надзвичайноњ хл≥бозагот≥вельноњ ком≥с≥њ. “ому що њњ ≥ не було. ћолот≥в, а ≥нод≥ ≥  аганович, зд≥йснювали ≥нспекц≥йн≥ поњздки по ”крањн≥, давали усн≥ вказ≥вки, а вс≥ письмов≥ постанови в≥дносно Ђпосиленн¤ї хл≥бозаготовок, ¤к≥ вони вважали потр≥бними прийн¤ти, йшли п≥д грифом республ≥канських орган≥в за п≥дписами генерального секретар¤ ÷   ѕ(б)”—.  ос≥ора, голови —свнаркома ”——– ¬. „убар¤ ≥ ≥нш≥. Ќав≥ть в протоколах зас≥дань пол≥тбюро ÷   √≤(б)”, ¤к≥ продовжувалис¤ годинами, заф≥ксована т≥льки присутн≥сть цих стал≥нських ем≥сар≥в.

” продиктованому ћолотовим постанов≥ —овнаркома ”——– Ђѕро заходи по посиленню хл≥бозаготовокї в≥д 20 листопада 1932 р. був пункт про застосуванн¤ Ђнатуральних штраф≥вї. …шла мова про штрафуванн¤ м'¤сом тик колгосп≥в, ¤к≥ Ђзаборгувалиї по хл≥бозаготовкам, але не мали хл≥ба, щоб розрахуватис¤ з державою.

Ўтрафи повинн≥ були ст¤гуватис¤ не т≥льки сп≥льною худобою, але ≥ худобою колгоспник≥в. —анкц≥ю на них в кожному окремому випадку повинен був давати облвиконком.

 еруючись ц≥Їю нормою, власт≥ почали в≥дбирати у сел¤н, що не мають хл≥ба, вс≥ ≥нш≥ продовольч≥ запаси.

” вс≥х м≥сцевост¤х ”крањни, кр≥м прикордонних, розповсюдилис¤ подв≥рн≥ обшуки з конф≥скац≥Їю, кр≥м хл≥ба, будь-¤ких запас≥в  продовольства сухар≥в, картопл≥, бур¤ка, сала, сол≥нн¤, фруктовоњ сушки ≥ т.п., заготовленого сел¤нами до нового урожаю.  онф≥скац≥¤ застосовувалас¤ ¤к покаранн¤ за Ђкуркульський саботажї хл≥бозаготовок. ‘актично ж ц¤ д≥¤ була св≥домо направлена на пов≥льне ф≥зичне знищенн¤ сел¤нських с≥мей.

Ќезносн≥ше всього був вигл¤д маленьких д≥тей, в ¤ких висохл≥, ¤к у скелета, к≥нц≥вки звисали по сторонах, роздувшогос¤ живота. √олод стер з њх лиць вс≥ ознаки дитинства, перетворивши њх в змучен≥ страх≥тний вид≥нн¤; т≥льки в њх очах залишавс¤ в≥дблиск далекого дитинстваї.

јвантюризм —тал≥нськоњ пол≥тики "стрибка", що прир≥кала на нап≥вголодне ≥снуванн¤, а пот≥м ≥ на голод хл≥бовиробн≥ рег≥они крањни, злочинн≥сть зимових хл≥бозагот≥вель 1932-33 рок≥в у голодуюч≥й м≥сцевост≥ найб≥льш ¤скраво розкриваютьс¤ у документах, що стосуютьс¤ дит¤чого харчуванн¤.

” березн≥ 1931 року до Ќаркомату осв≥ти ”–—– над≥йшов лист в≥д  ам'¤нського райвиконкому на ƒн≥пропетровщин≥: "ƒ≥ти залишаютьс¤ зовс≥м без хл≥ба..." 220 д≥тей дит¤чоњ колон≥њ в  ам'¤нц≥ треба було терм≥ново р¤тувати, оск≥льки централ≥зоване постачанн¤ хл≥бом припинилос¤, децентрал≥зоване (з правом в≥льноњ закуп≥вл≥ продукт≥в) - заборон¤лос¤, а м≥сцевих продовольчих ресурс≥в не ≥снувало.

” 1931 роц≥ д≥ти в с≥м'¤х ще ¤кось перебивалис¤, а в школах ≥нтернатах, дит¤чих будинках, колон≥¤х, притулках д≥ти, перебуваючи на державному утрмманн≥, страждали в≥д голоднеч≥ найб≥льше, бо ц≥ заклади ц≥лком залежали в≥д зовн≥шнього постачанн¤. ≤ ось у березн≥ 1931 року Ќаркомос дов≥дуЇтьс¤, що в 180 районах ”крањни, ¤к≥ не виконали плани хл≥бозагот≥вель, дит¤ч≥ заклади зн¤то з постачанн¤. «аступник наркома осв≥ти ѕолоцький у зв'¤зку з цим пише до ÷  - Ќ  –—≤ та Ќаркомату постачанн¤: "÷им районам заборонено з поточних хл≥бозагот≥вок постачати дит¤ч≥ ≥нтернатн≥ установи. ”чител≥в ≥ вид≥л¤ти продукти дл¤ гар¤чих безплатних сн≥данк≥в. «централ≥зованого фонду дл¤ цих район≥в теж н≥чого не вид≥лено. ÷е утворило катастроф≥чний стан з постачанн¤м, особливо дит¤чих ≥нтернатних установ, що не мають жодних запас≥в. ƒ≥ти цих установ примушен≥ т≥кати, чим зб≥льшують безпритульн≥сть..."

“ак≥ тривожн≥ в≥ст≥ прот¤гом першоњ половини 1931 року надходили до Ќаркомосу зв≥дус≥ль. Ћавина таких лист≥в заповнила центральн≥ ≥ м≥сцев≥ органи, але практичну допомогу могли подати переважно з центру, в розпор¤дженн≥ ¤кого були де¤к≥ продовольч≥ резерви. ¬же в березн≥ 1931 року Ќаркоиат постачанн¤ ”—–– дав терм≥нове розпор¤дженн¤ про позачергове постачанн¤ дит¤чих заклад≥в у тому числ≥ й децентрал≥зовано тобто шл¤хом закупок продовольства на м≥сц¤х, де ще були так≥ можливост≥. ј в червн≥ того ж року за спец≥альою рознар¤дкою Ќаркомосу ”крањни дл¤ 42000 д≥тей в ≥нтернатних закладах було в≥дпущено 35000 к≥лограм≥в м'¤са 5000 к≥лограм≥в вершкового масла понад 105000 штук ¤Їць, ≥нш≥ продукти. ’оча норми споживанн¤ продукт≥в були м≥н≥мальними проте вже можна було ¤кось протриматис¤ до нового врожаю, бо щом≥с¤ц¤ вид≥л¤лас¤ певна к≥льк≥сть продовольства дл¤ дит¤чих заклад≥в.

ћасштаби трагед≥њ, ¤ка винищувала ц≥л≥ покол≥нн¤, змусили замислитись ур¤д над остаточними насл≥дками голодомору, особливо серед д≥тей. –аднарком ”—–– перегл¤нув своњ закони про припиненн¤ централ≥зованого продовольчого постачанн¤ дит¤чих установ. Ѕуло трохи зб≥льшено мережу притулк≥в та ¤сельних будинк≥в у м≥стах. Ўостого травн¤ 1933 року ÷   Ѕ(б)” прийн¤в постанову " ѕро боротьбу з дит¤чою безпритульн≥стю ". «нову з'¤вилас¤ ¬сеукрањнська ком≥с≥ дл¤ роботи з безпритульними д≥тьми, але пор≥вн¤но з повоЇнними роками њх було значно б≥льше.¬она д≥¤ла при –Ќ  ”——–, а до њњ складу входили представники в≥д ƒѕ”, Ќаркомздоров'¤, Ќаркомосв≥ти, Ќаркомпрац≥, ”повнарком шл¤х≥в, а також в≥д ’арк≥вського облвиконкому. ќстанню очолював заступник начальника ’арк≥вського обласного управл≥нн¤ ƒѕ” ќ.ќ. ЅронЇвой.

Ќав≥ть у голодн≥ роки ЅронЇвой залишавс¤ "шефом" комуни в≥д ƒѕ”.  ом≥с≥¤ займалас¤ р≥зними справами: створювала дитпритулки у селах, влаштовувала харчуванн¤ у школах, стримувала в'њзд безпритульних д≥тей до м≥ст, прит¤гала до в≥дпов≥дальност≥ ос≥б, що не допомагали голодним д≥т¤м, вимагала кошт≥в дл¤ працевлаштуванн¤ п≥дл≥тк≥в.

„утки про д≥¤льн≥сть ком≥с≥њ д≥йшли с≥л. —ел¤ни сподвалис¤, що у м≥стах приймуть њхн≥х д≥тей до ¤сел. « ус≥х район≥в ”крањни привозили д≥тей до ’арькова ≥  иЇва. Ќа вулиц¤х з'¤вилис¤ дес¤тки тис¤ч безпритульних. «окрема, 14 травн¤ 1933 року у ўитовських ≥ —алтовських бараках розм≥щували малол≥тн≥х д≥тей в≥ком до чотирьох рок≥в, ¤ких масово п≥д≥ймали на вулиц¤х та зал≥зниц¤х. ” дит¤чих будинках ’арькова залишали переважно д≥тей до одного ≥ б≥льше рок≥в, ¤к≥ були безнад≥йно хворими ≥ кволими. ” допов≥дн≥й записц≥ м≥ського в≥дд≥лу здоров'¤ пов≥домл¤лос¤ про те, що д≥ти у бараках дуже виснажен≥, а щом≥с¤ц¤ помираЇ б≥льше третини. якщо 14 травн¤ 1933 року у —алтовських бараках перебувало 450 д≥тей, то на 1 червн¤ уже 900. ¬они масово прибували до ’арькова здичав≥ло тулилис¤ великими юрбами п≥д будинками просто неба. ¬ арх≥вах збереглос¤ чимало матер≥ал≥в, що засв≥дчують страх≥тлив≥ картини дит¤чоњ безпритульност≥. ’арк≥в був тод≥ не лише столицею ”крањни, а й центром невимовного ≥ нестерпного дит¤чого болю ≥ в≥дчаю. « 11402 чолов≥к, п≥д≥браних на вулиц¤х ’аркова за с≥чень-травень, 8557 були д≥ти.  ом≥с≥Їю, ¤ку очолював ЅронЇвой було затримано лише на зал≥зниц≥ 1000 д≥тлах≥в.

√олодували д≥ти по вс≥й ”крањн≥. —таном на 25 березн¤ у 66 районах  ињвськоњ област≥ голодувало 398201 чолов≥к, з них 178544 д≥тей. ј 15 кв≥тн¤ в≥д голоду страждали 493644 чолов≥ка ≥ зник 262109 становили д≥ти. ћайже 20000 д≥тей чекали смерт≥ 1 серпн¤ 1933 року. ÷   ѕ(б)” орган≥зував планове переселенн¤ безпритульних д≥тей з м≥ст до колгосп≥в, тобто д≥тей повертали батькам, ¤к≥ вже померли в≥д голоду. –озсел¤ли д≥ти по колгоспах групами по 5-20 чолов≥к.

—мертн≥сть д≥тей с¤гала за де¤кими не повними п≥драхунками 50 ≥ б≥льше в≥дсотк≥в до загальноњ к≥лькост≥ померлих. ƒ≥ти значно швидше захворювали внасл≥док тривалого недоњданн¤ ≥ ф≥зичного виснаженн¤.

” 1932-1933 роках смертн≥сть д≥тей становила щонайменше половину померлих в≥д голоду сел¤н ”крањни. «а неповними даними лише к≥льк≥сть учн≥в у початкових, неповносередн≥х, профес≥йних школах, а також д≥тей у дошк≥льних закладах за три голодних роки зменшилас¤ на 1 м≥льйон 71 тис¤чу чолов≥к. —тали пусткою с≥льськ≥ школи, бур'¤ном поросли дит¤ч≥ майданчики, а в≥дсутн≥сть учн≥всько-педагог≥чногоколективу с¤гала подекуди 96-98 р≥вн¤ попередн≥х рок≥в.

ƒл¤ забезпеченн¤ життЇздатност≥ дит¤чого орган≥зму, не нижче нав≥ть голодноњ" норми, необх≥дно було мати щодн¤: 300 грам≥в хл≥ба, скл¤нку молока, п≥в-¤йц¤, 5 грам≥в цукру, жир≥в ≥ 25 грам≥в м'¤са. “ако≥ норми не мали нав≥ть роб≥тники у м≥стах, а тим паче д≥ти. ”р¤д дбав про новобудови п'¤тир≥чки, зводив п≥двалини "св≥тлого майбутнього", а затьмарен≥ в≥д голоду д≥ти мр≥¤ли тод≥ про р¤т≥вний шмат хл≥ба.

ќднак —тал≥н в ц≥ траг≥чн≥ м≥с¤ц≥ небаченого в ≥стор≥њ голодомору спром≥гс¤ визнати публ≥чно лише Ђпродовольч≥ труднощ≥ в р¤д≥ колгосп≥вї. ” мов≥ на ¬сесоюзному з'њзд≥ колгоспник≥в-ударник≥в 19 лютого 1933 р. в≥н цин≥чно заспок≥йливо за¤вив: Ђѕринаймн≥, пор≥вн¤но з тами труднощами, ¤к≥ переживали робоч≥ 10 15 рок≥в тому, ваш≥ нин≥шн≥ труднощ≥, товариш≥ колгоспники, здаютьс¤ дит¤чою ≥грашкоюї.

јнал≥з що стали доступними даних демограф≥чноњ статистики 30-х рр. св≥дчить про те, що пр¤м≥ втрати населенн¤ ”крањни в≥д голоду 1932 р. складають б≥л¤ 150 тис. чолов≥к, а в≥д голоду 1933 р. « 3,5 млн. людей. ѕовн≥ демограф≥чн≥ втрати, включаючи зниженн¤ народжуваност≥ п≥д впливом голоду, дос¤гають за 1932 1934 рр. 5 млн. людей.

«вичайно, —тал≥н ≥ його оточенн¤ дивилис¤ на реч≥ ≥накше. ” 1933 р. ћендель ’атаЇвич, ще один з стал≥нських ставленик≥в в ”крањн≥, що очолював кампан≥ю хл≥бозаготовок, гордо за¤вл¤в: Ђћ≥ж нашою владою ≥ сел¤нством йде безпощадна боротьба. ÷е боротьба не на житт¤, а на смерть. ÷ей р≥к став випробуванн¤м нашоњ сили ≥ њх витримки. «надобивс¤ голод, щоб показати њм, хто тут господар. ¬≥н об≥йшовс¤ в м≥льйони житт≥в, однак колгоспна система затвердилас¤. ћи виграли в≥йну!ї

"–анн¤ ос≥нь 1932 року в  охан≥вц≥ не була такою, ¤к ≥нш≥ осен≥. √арбузи не зв≥шували своњ стомлен≥ голови через плетен≥ тини на вулицю. Ќе було видно розкиданих на дор≥жках ¤блук та груш, що падали з дерев. Ќе було також ≥ достиглих колоск≥в пшениц≥, залишених на стерн≥ дл¤ курей. ’атн≥ димар≥ не в≥дригували смердючого диму в≥д домашнього самогону. Ќе було н≥¤ких зовн≥шн≥х ознак того, що звичайно св≥дчило про неквапливий б≥г сел¤нського житт¤ та спок≥йне чеканн¤ зими, що приходить з заможн≥стю".

ќголошено про другу чергу загот≥вель, хоча тепер уже заготовл¤ти не було чого. Ќа перше листопада план нових загот≥вель ”крањна виконала лише на 41 в≥дсоток.

Ћюди вже вмирали. јле ћосква, ¤ка н≥ на крок не в≥дступала в≥д своњх вимог, понеслас¤ у справжн≥й вир голодового терору, безжал≥сно прискорюючи швидк≥сть цього гону.

 ”крањнська преса друкувала одне за другим пов≥домленн¤ про страти "куркул≥в", ¤к≥ "систематично крали зерно". ¬ ’арк≥вськ≥й област≥ судами винесено 50 смертних вирок≥в, в ќдеськ≥й - 3. ѕереважно це були справи про крад≥жку колгоспного зерна, хоча одне подружж¤ стратили за ¤кусь конкретно не визначену крад≥жку. √азета "ѕролетарська правда" пов≥домила про те, що в сел≥ Ќовоселиц¤ на ∆итомирщин≥ одного сел¤нина засудили до розстр≥лу лише за те., що в нього знайшли 10 кг колоск≥в, ¤к≥ назбирала в пол≥ його дес¤тир≥чна денька. ќдну ж≥нку заарештували разом ≥з сином за спробу зжати трохи власного жита.

¬≥дом≥ випадки, коли под≥бн≥ "злочини" розгл¤далис¤ за ≥ншими, хоч й не менш суворими, законами. ¬ сел≥ ћала Ћепетуха поблизу «апор≥жж¤ к≥лькох сел¤н стратили лише з за те, що вони поњли м'¤со похованого кон¤. ѕод≥бних приклад≥в можна було б навести чимало.

ћ≥сцев≥ пров≥дники парт≥йне-державного курсу, звичайно, не терп≥ли в≥д голоду, оск≥льки отримували добр≥ пайки.  ращ≥ з них часом давали њжу сел¤нам, але загалом типовим було таке ставленн¤: "Ќ≥чого з того пут¤щого не буде, ¤кщо жал≥сть зробити пужалном. “реба навчитис¤ годувати себе, нав≥ть ¤кщо ≥нш≥ вмирають з голоду". –езультатом кожного разу було те що "майже вс≥ люди в нашому сел≥ опухли з голоду, за вин¤тком голови колгоспу, бригадир≥в та актив≥ст≥в".

як у м≥ст≥, так ≥ на сел≥ розкв≥тала пишним цв≥том брутальн≥сть, ¤ку оф≥ц≥йно заохочували або нав≥ть зробили частиною ≥деолог≥њ. ќдин ≥з прац≥вник≥в ’арк≥вського тракторного заводу був св≥дком того, ¤к в≥дмовили в прац≥ стар≥й людин≥: "√еть зв≥дси, старий... …ди соб≥ в поле ≥ там здихай!".

 ожн≥ два тижн≥ бригади актив≥ст≥в робили повн≥ оф≥ц≥йн≥ обшуки. ¬решт≥ у сел¤н забирали нав≥ть горох, картоплю та бур¤ки. Ќа¤вн≥сть цих продукт≥в викликала п≥дозр≥нн¤, що с≥м'¤ ще не голодуЇ. “од≥ актив≥сти влаштовували особливо дбайливий обшук, припускаючи приховуванн¤ ¤коњсь њж≥.

≤снуЇ чимало в≥домостей про брутальних бригадир≥в, ¤к≥ напол¤гали на тому, щоб в≥дносити вмираючих, так само ¤к ≥ мертвих, на цвинтар, аби уникнути зайвого клопоту...

ќдин ≥з актив≥ст≥в пригадуЇ: "я чув, ¤к д≥ти душилис¤, задихалис¤ в криках в≥д кашлю. ≤ ¤ бачив вигл¤д цих людей, - в≥н був перел¤каний, благальний, ненавид¤чий, тупо байдужий, затьмарений в≥дчаЇм або палахкот≥в нап≥вбожев≥льною зухвал≥стю ≥ люттю.

”же наприк≥нц≥ листопада 1932 року в ”крањн≥ трапл¤лис¤ випадки стих≥йних сел¤нських виступ≥в ≥ тимчасового розпуску колгосп≥в. —ел¤н особливо розлючувало ≥ викликало в них бунт≥внич≥ настроњ те, що зерна було вдосталь. „асто воно знаходилос¤ на в≥дстан≥ к≥лькох к≥лометр≥в в≥д того м≥сц¤, де вони голодували.

Ѕули численн≥ пов≥домленн¤ про бунти, з Їдиною метою - д≥статис¤ до зерна на зерносховищах або до картопл≥ в іуральн¤х. ” б≥льшост≥ випадк≥в вкрай знесиленим люд¤м це не вдавалос¤. як зазначав очевидець тих под≥й, "це сталос¤ тод≥, коли люди були голодн≥, але ще мали сили".

« наближенн¤м зими становище села пог≥ршувалос¤ все б≥льше ≥ б≥льше. « 20-го листопада за розпор¤дженн¤м украњнського ур¤ду сел¤нам колгоспникам зовс≥м перестали видавати зерно в оплату вироблених ними трудодн≥в. ѕо¤снювалос¤, що цей зах≥д матиме чинн≥сть до тих п≥р, аж поки ”крањна не виконаЇ державний план по загот≥вл≥ зерна. Ќезважаючи на вс≥ зусилл¤ парт≥йного кер≥вництва наприк≥нц≥ 1932 року на загот≥вельн≥ пункти було доставлено лише 71,8% плану. —тал≥ну та його приб≥чникам здавалос¤, що ”крањна не хоче виконувати державних план≥в загот≥вель зерна, що њњ сл≥д примусити,, ≥ вони звернулис¤ до крайн≥х заход≥в тиску на украњнську владу.

ѕарт≥йн≥ кадри, що зазнали чималоњ чистки, знов послали на село дл¤ боротьби проти сел¤н, що вмирали з голоду.

Ћюди вмирали всю зиму, але вс≥ документи засв≥дчують, що масове вимиранн¤ села розпочалос¤ фактично на початку березн¤ 1933 року.

" оли розтанув сн≥г, почавс¤ справжн≥й голод. ” людей розпухли обличч¤, ноги та животи. ¬они не могли втримати сеч≥... ≥ тепер геть усе начисто поњли. Ћовили мишей, щур≥в, горобц≥в, мурашок, земл¤них хробак≥в. ћололи к≥стки на борошно ≥ робили те саме з≥ шк≥рами та п≥дошвами в≥д взутт¤. ќбтинали стар≥ шкури та хутра, щоб приготувати ¤кусь подобу "локшини", ≥ варили клей. ј коли зазелен≥ла трава, почали викопувати кор≥нн¤, њсти лист¤ та бруньки. ¬живали все, що було: кульбабу, реп'¤хи, прол≥ски, ≥ванчай, амарант та кропиву..."

”же наприк≥нц≥ 1932р. заруб≥жн≥ кореспонденти привозили жахлив≥ пов≥домленн¤ з перших рук. ќдин американець у сел≥, розташованому на в≥дстан≥ 30-ти к≥лометр≥в в≥д  иЇва, ви¤вив, що його мешканц≥ поњли вс≥х кот≥в ≥ собак. "¬ одн≥й хатин≥ варили ¤кусь бовтанку, що не п≥ддаЇтьс¤ описов≥. ¬ горшику були к≥стки, шк≥ра та щось под≥бне до верха черевика. “е, з ¤кою пожадлив≥стю шестеро, що залишилис¤ в живих (≥з 40 душ населенн¤), спостер≥гали цю слизьку масу, ви¤вл¤ло њхн≥й голодний стан".

ќдин ≥з письменник≥в, уже за час≥в хрущовськоњ "в≥длиги" зм≥г розпов≥сти про те, ¤кий "у 1933 роц≥ був жахливий голод. ÷≥л≥ родини вмирали, хати розвалювалис¤ на шматки, с≥льськ≥ вулиц≥ порожн≥ли". якби це в≥дбувалос¤ ¤кийсь тиждень чи м≥с¤ць, але ж м≥с¤ц¤ми б≥льш≥сть родин не мала чого покласти на ст≥л. Ќачисто п≥дмели все, що було в п≥двалах, жодноњ курки не лишилос¤ в сел≥: нав≥ть бур¤кове нас≥нн¤ п≥шло на поживу...

ѕершими вмирали в≥д голоду чолов≥ки. ѕ≥зн≥ше д≥ти. ≤ останн≥ми ж≥нки. јле перед тим., ¤к умерти, люди часто втрачали розум ≥ переставали бути людьми.

Ќайжахлив≥ше вигл¤дали мал≥ д≥ти, з≥ скелетними к≥нц≥вками, що звисали з роздутих живот≥в. √олодуванн¤ стерло з њхн≥х облич будь-¤к≥ сл≥ди молодост≥, сбернувши њх на вимучених потвор; лише в њхн≥х очах теплилис¤ залишки дитинства. —кр≥зь знаходилис¤ чолов≥ки ≥ ж≥нки, що лежали ниць, з розпухлими обличч¤ми та животами, з очима, позбавленими будь-¤кого виразу.

∆итт¤ поступово завмирало. ўе взимку малеча перестала ходити до школи залишилис¤ т≥льки учн≥ старших клас≥в. ј навесн≥ школи взагал≥ почали закриватис¤.. √олодн≥ вчител≥ подалис¤ в м≥ста. —≥льськ≥ фельдшери теж - адже л≥ками голод не вил≥куЇш.

ƒоведен≥ до в≥дчаю сел¤ни прагнули будь-що д≥статис¤ до м≥ст, але знаходили там мало допомоги. “ак було у ƒн≥пропетровську, в ƒонбас≥, в ≥нших м≥сц¤х, де майже половина прибулих уже доживала своњ останн≥ дн≥. јби потрапити до  иЇва, уникаючи перекритих шл¤х≥в, сел¤ни продиралис¤ скр≥зь л≥си та болота. ≤нколи виживав один на к≥лька тис¤ч, але щаст¤ його було не довгим: у м≥ст≥ йому все одно судилос¤ помирати.

Ќа вулиц¤х м≥ста можна було бачити моторошн≥ сцени. Ћюди, ¤к звичайно, посп≥шали у своњх справах, а пом≥ж ними, на земл≥, повзали д≥ти та доросл≥, знесилен≥ голодом. ƒосить часто на них майже не звертали уваги. ѕроте трапл¤лис¤ й ≥нш≥ випадки. ƒе¤к≥ ки¤ни допомагали сел¤нам переховуватис¤ в≥д м≥л≥ц≥њ. ј ось що пов≥домл¤Ї харк≥в'¤нка: "я бачила ж≥нку, опухну в≥д голоду, що лежала на к≥нн≥й площ≥. ’робаки буквально поњдали њњ живцем. ”здовж тротуару ≥шли люди, ¤к≥ клали маленьк≥ шматки хл≥ба поруч з нею, але б≥долаха була вже надто близька до смерт≥, щоб њсти њх. ¬она лише плакала ≥ просила медичноњ допомоги...".

¬ одн≥й украњнськ≥й родин≥, пише ще один св≥док, де де¤к≥ лежали ледве дихаючи, а ≥нш≥ зовс≥м не дихали, "дочка господар¤ лежала на п≥длоз≥ в ¤комусь приступ≥ божев≥лл¤, гризучи н≥жку ст≥льц¤...  оли вона почула, ¤к ми входимо, вона не повернулас¤, а загарчала, точно ¤к гарчить собака, ¤кщо п≥д≥йти близько, коли в≥н гризе свою к≥стку".

√олод породжував згубн≥ псих≥чн≥ симптоми, ¤к≥ декому важко було не подолати. Ћюди писали анон≥мн≥ доноси на своњх сус≥д≥в, що т≥ приховують зерно. „астим ¤вищем стали вбивства, под≥бн≥ до цього: "у сел≥ Ѕ≥лки ƒенис ≤щенко вбив свою сестру, з¤т¤, та њхню 16-ти р≥чну дочку, щоб вз¤ти соб≥ 12 к≥лограм≥в борошна, ¤ке вони мали. ¬≥н же вбив свого при¤тел¤, коли той н≥с 4 хл≥бини, ¤к≥ д≥став у м≥ст≥". ќтож, засл≥плен≥ голодом, люди подекуди втрачали людську подобу.

≤снують численн≥ пов≥домленн¤ про самогубство, майже завжди пов≥шанн¤. јле найстрашн≥шим фактом було ≥нше: "де¤к≥ божевол≥ли... Ѕули так≥., що р≥зали та варили трупи, що вбивали власних д≥тей та поњдали њх". ћоторошниц випадок ставс¤ в сел≥  аламаз≥вц≥ на ќдещин≥, коли по всьому сел≥ шукали вкрадену свиню, а знайшли зварен≥ дит¤ч≥ трупи.

ўе дивовижн≥ший аспект психопат≥њ стал≥н≥зму можна побачити в тому, ан≥ слова про голод не дозвол¤лос¤ промовл¤ти у прес≥ чи де≥нде. —початку в х≥д пускалос¤ твердженн¤, що н≥¤кого голоду немаЇ. …ого поширювали за кордоном рад¤нськ≥ дипломати, зах≥дн≥ журнал≥сти та ≥нш≥, ¤ких ошукав або розбещив рад¤нський режим. ”середин≥ крањни рад¤нська преса просто ≥гнорувала катастрофу, час до часу вм≥щуючи гн≥вн≥ запереченн¤ чергового закордонного "наклепу". Ѕудь-¤ка згадка про голод стала злочином - за одне те слово карали нав≥ть самих голодуючих. ј нагор≥ —тал≥н поводивс¤ так, наче н≥чого не було.

≤ нав≥ть зростанн¤ р≥вн¤ смертност≥, ¤к≥ сталис¤, мовл¤в, через уперт≥сть сел¤н, котр≥ в≥дмовилис¤ належно с≥¤ти та збирати врожай. ѕом≥ж ус≥м це було р≥внозначне визнанню того, що ≥снувало певне ¤вище, ¤ке дехто, може, й називав голодом, але рад¤нський ур¤д не був винний у тому, ≥ взагал≥ все було не так серйозно, ¤к ≥нод≥ показувала зл≥сна буржуазна пропаганда.

ўодо стал≥нц≥в ≥з самоњ московськоњ верх≥вки, то вони чудово знали про голод. ћолотов в≥дв≥дав украњнське село наприк≥нц≥ 1932 року, ≥ окружн≥ ур¤довц≥ допов≥дали йому, що хл≥ба не було ≥ населенн¤ голодувало.

≤ врешт≥ в≥домо, що й сам —тал≥н був в≥дпов≥дно про≥нформований. ¬≥н регул¤рно отримував найретельн≥ш≥ зведенн¤ про все, що в≥дбувалос¤ в будь-¤кому куточку крањни.

—тал≥н не квапивс¤. ¬≥н м≥г будь-коли надати допомогу голодуючим районам, але утримувавс¤ до п≥зньоњ весни 1933 року, аж поки голод не дос¤г свого жахливого апогею.

ћи не маЇмо безпосередн≥х доказ≥в того, що голод планувавс¤ —тал≥ним заздалег≥дь. јле те, що в≥н - ¤к ≥з самого початку, так ≥ дал≥ - суворо вимагав реал≥зац≥њ курсу, ¤кий спричинивс¤ до катастрофи, показуЇ, що —тал≥н вважав голодомор за ефективний ≥ ц≥лком сприйн¤тний зас≥б боротьби з украњнським сел¤нством ¤к ''куркульсько-нац≥онал≥стичним елементом".

–ад¤нська статистика того часу в≥дома своЇю невисокою достов≥рн≥стю (в≥домо, що —тал≥н, незадоволений результатами перепису 1937 р., що показали страх≥тливий р≥вень смертност≥, наказав розстр≥л¤ти ведучих орган≥затор≥в перепису). “ому визначити чисельн≥сть жертв голоду дуже складно. ѕ≥драхунки, заснован≥ на методах демограф≥чноњ екстрапол¤ц≥њ, показують, що число загиблих п≥д час голодомору в ”крањн≥ склало в≥д 3 до 6 млн. чолов≥к.

” той час ¤к в ”крањн≥, особливо в п≥вденно-сх≥дних њњ районах, ≥ на ѕ≥вн≥чному  авказ≥ (де жило багато украњнц≥в) зв≥рствував голод, велика частина –ос≥њ ледве в≥дчула його. ќдним з чинник≥в, що допомагають по¤снити цю обставину, було те, що в≥дпов≥дно до першого п'¤тир≥чного плану "”крањн≥ поставлено стати колосальною лаборатор≥Їю нових форм соц≥ально-економ≥чноњ ≥ виробниче-техн≥чноњ реконструкц≥њ дл¤ усього –ад¤нського —оюзу". ¬ажлив≥сть ”крањни дл¤ рад¤нських економ≥чних прожектер≥в п≥дкреслювалас¤, наприклад, в редакц≥йн≥й статт≥ "ѕравди" за 7 с≥чн¤ 1933 р., озаглавленоњ: "”крањна вир≥шальний чинник хл≥бозаготовок". ¬≥дпов≥дно ≥ задач≥, поставлен≥ перед республ≥кою, були непом≥рно велик≥. як показав ¬севолод √олуб≥њчий, ”крањна, що забезпечувала 27 % загальносоюзних урожањв зерна, повинна була дати 38 % запальних план≥в хл≥бозаготовок. Ѕогдан  равченко затверджуЇ, що украњнським колгоспникам до того ж платили вдв≥ч≥ менше, н≥ж рос≥йським.

”крањнц≥, з њх традиц≥Їю приватного землеволод≥нн¤, чинили оп≥р колектив≥зац≥њ б≥льш запекло чим рос≥¤ни. —аме тому режим зд≥йснював в ”крањн≥ свою пол≥тику ≥нтенсивн≥ше ≥ глибше, н≥ж де-небудь ще, з вс≥ма вит≥каючими зв≥дси страшними насл≥дками.